14:34 2012 рік. Підсумки футбольного року. Думка фана | |
Замість прологу. Ось і завершився футбольний сезон в Житомирській області… На тлі цілковитого затишшя в обласному інтернет-просторі (лише на http://sws.ucoz.com/ та на http://footballzt.com/finishuvav-chempionat-zhitomirskoyi-oblasti-z-futbolu-sezonu-2012/ з’явилось щось схоже на підбиття підсумків сезону-2012) та куцих статей в бердичівських медіа (http://www.berdichev.biz/content/view/8547/1/ , http://www.rio-berdychiv.info/index.php/news/sport/3659-berdichivski-futbolisty-posili-tretye-mistse-na-chempionati-oblasti-.html , http://berdichivnews.com.ua/sport/57-sport/718-sport.html ) з’явилось вже традиційне бажання проаналізувати стан справ як в обласному футболі в цілому, так і в бердичівському футболі зокрема. Знову підкреслю, що все нижче написане мною є суто моєю суб’єктивною думкою.
Отже, як і минулого року, дві обласні федерації футболу розпочинали сезон з проведення кубку області. В опанащук-кубку стартувало 26 команд (ФК «Бердичів» зупинився в чвертьфіналі на CК «Коростень»), в коцюбка-кубку стартувало 6 (!!!) команд і було зіграно разом з фіналом 5 (!!!) матчів. Принаймні про більше мені дізнатися не вдалося (http://zhoff.com.ua/forum/2-3-1). Переміг в коцюбка-кубку… Правильно!!! Житомирський «Легіон». По завершенні опанащук-чемпіоната та опанащук-першості в турнірних таблицях маємо 7 команд в чемпіонаті (ФК «Бердичів» здобув бронзові нагороди) та по 8 команд в двох групах першості – разом 23 команди. Натомість свій чемпіонат цьогоріч п. Коцюбко провести не спромігся. Мабуть, надто був занятий судовою тяганиною з п. Опанащуком і просуванням себе улюбленого в Верховну Раду України. Отже, в зв’язку з рішенням апеляційного суду Житомирської області, згідно якого п. Коцюбко визнаний головою Ж-OFF, маю до нього лише одне запитання: «Хто є чемпіоном Житомирщини з футболу-2012?» (http://zhoff.com.ua/forum/2-2-3 ). Найбільш прикрим для команд Житомирщини є те, що якщо ще й Федерація футболу України визнає Коцюбка законно обраним головою Ж-OFF, то жодна з них не зможе взяти участь в аматорській першості України, бо виявиться що… в 2012 році чемпіонат Житомирської області з футболу не проводився… То чи потрібний нам такий голова хведерації? Та досить вже про легітиВного, зупинимося на змаганнях під егідою Опанащука, який, до речі, попри рішення суду, чомусь розповсюджував від імені Федерації футболу України квитки на відбірковий матч чемпіонату світу-2014 Україна-Чорногорія, а сам прибув на гру на дещо зміненій пресловутій сріблястій Mitsubishi (на автівці зникли будь-які символи, які б видавали її приналежність до Федерації футболу України). Традиційно сезон стартував з розіграшу кубка області, який пройшов без особливих ексцесів (якщо не рахувати відмову від участі в змаганнях першолігового мегачемпіона ФК «Тетерів» та участь в складі новоград-волинського «Авангарду» гравця-профі Юрія Періна (виявляється в регламенті кубка відсутній пункт, який забороняє участь в турнірі гравців, які менше місяця назад мали контракт з професійним клубом (для Періна таким був друголіговий свердловський «Шахтар»))). Переможцем кубка став дебютант вищої ліги ФК «Полісся» Городниця. На цій команді хотілося б зупинитися детальніше. Мабуть, тільки в нашій області є можливим, щоб головний тренер команди (М. Подраний) одночасно очолював ще й суддівський комітет у федерації. Як думаєте, як судять арбітри матчі за участю «Полісся»? Запитання риторичне. Маємо результат – кубок області і срібло в чемпіонаті. Щодо чемпіонату. В ньому, вважаю заслужено, переміг СК «Коростень», а ми завоювали бронзові нагороди. Теж вважаю заслужено. До негативу слід віднести традиційно величезну кількість необґрунтованих переносів (зазвичай команди без участі федерації домовлялись про дати проведення матчів), а до родзинок слід віднести те, що УСІ матчі першого кола ФК «Полісся» провело на виїзді, а усі матчі другого – вдома. Чи не вплинуло це на підсумковий результат? І де ви взагалі таке бачили? Слід відмітити, що з 7 команд фактично завершили змагання лише 4 («Полісся», ФК «Бердичів», «Авангард» та «Зоря-Енергія»), а навіть діючий чемпіон не з’явився на свою останню гру в Бердичів. Детальніше зупинюся на першості області. Вперше за останні роки в ній взяли участь дві команди з Бердичівщини – «Шкіряник» Бердичів та «Ровісник» Бердичівський район. До головних несподіванок слід віднести бронзу «Ровісника». Хлопці відіграли весь сезон не отримуючи гроші навіть на харчування, а на деякі ігри їздили власним коштом (як-от в Довбиш). Тим почесніше їм було обійти в турнірній таблиці бердичівський «Шкіряник», який я для себе називаю ФК «ЯкРозвестиСпонсора». За наявною інформацією, більшість гравців, які закінчували сезон, отримували щонайменше 200 грн. за гру (для прикладу, воротар «Шкіряника» Зорнік отримував 350 грн. за матч). То де ж результат? Тим прикольніше було дивитись виступ тренера «Шкіряника» на ТРК «ВІК» після одного з матчів першості, де він розповідав, як вони істотно підсилились в ІІ колі, і що в ньому вони програли лише одну гру. Забув лише про 2 нічиї. І це в 7 матчах серед дворових команд! Ось і маємо: фінансування на рівні вище «середняка» вищої ліги, а результати… Хоча цікаво було б поспостерігати за бердичівським «дербі» в чемпіонаті наступного року. Для зручності деяких гравців «Шкіряника» можна було б погодитись на такі матчі навіть в неділю. Впевнений: «винос» ФК «ЯкРозвестиСпонсора» - однозначно! Ну, а так, проблеми в першості аналогічні проблемам «вишки». Декілька команд не дограли турнір (ФК «Коростишів» та ФК «Здвиж» Брусилів не дограли навіть І коло), традиційною стала велика кількість необґрунтованих переносів (на Півночі задля «робочого візиту» Литвина навіть цілий тур переносили). До позитивного, на мою думку, як не дивно, слід віднести зростання рівня суддівства в області. З’явились молоді судді, як не «заганяють» команди (навіть в Коростені вперше за останні роки двічі спостерігав цілком адекватне суддівство). Мабуть, зі зниженням конкуренції в чемпіонаті та першості в команд відпала потреба «заряджати» суддів, тому і судять вони як вміють. Незаангажовано. «Полісся» Городниця – виняток, з причин наведених вище. Як підсумок, слід констатувати, що керівництво області своїми закулісними іграми остаточно розвалило обласний футбол, який впевнено посів місце на «задвірках» аматорського футболу України. Тепер і Чернявський вже сприймається як месія. В ситуації, що склалася вбачаю лише один вихід: за безпосереднього втручання Федерації футболу України відправити у відставку обох голів федерацій (дивно звучить – все одно як «гідра») та провести взимку дострокові вибори бажано нового голови. Чомусь ніде не пишеться, що областю впевнено поширюються чутки про бажання одного з керівників ФК «Бараші» (здається, Валерія Зінченка, але можу помилятись) очолити обласну федерацію. Нібито він в дружніх стосунках з п. Коньковим і особисто лобіює перед ним це питання. Кажуть, що і зняття з чемпіонату ФК «Бараші» було не випадковим, а було зроблено з метою привернути увагу керівництва ФФУ до проблем з футболом в Житомирській області. Що ж, варіант нібито і не поганий, але чи не повторить ФК «Бараші» долю цьогорічного ФК «Полісся» (маю на увазі прихильність арбітрів до останнього)? Передумови до цього є. Слід згадати «роботу» з арбітрами керівництва ФК «Бараші» на зорі їх епохи. І лише останнім часом барашівці перестали «працювати» з суддями і, мабуть, тому після кожного матчу висловлювали невдоволення їх діями. Самі ж привчили… Що не кажіть, а голова федерації футболу має бути незаангажованим (навіть приклад Суркіса ще досі перед очима). Тому якщо раптом п. Зінченка оберуть головою обласної федерації радив би керівництву ФК «Бараші» більше займатись дитячим футболом, що й вони неодноразово декларували. А дорослий футбол якось вже без ФК «Бараші» обійдеться… Там і так проблем досить. А взагалі хотілося б бачити в новому сезоні сталий нарешті календар змагань (невже при його складанні важко врахувати усілякі та галузеві, аматорські, «колосовські», інші змагання; чи вони не звідкись беруться?), а якщо раптом трапиться несподіваний перенос, то проводити його виключно у резервний день. Невже це насправді так важко? В інших областях – це ж як правило. Усім же ж добреньким не будеш… Хотілося б збільшення команд у «вишці» хоча б до десяти (ФК «Бараші» замінити на ФК «Ємільчине», а до існуючих додати СК «Легіон», Малин і ФК «Тетерів» Чуднів (для останніх можна навіть погодитись проводити матчі за їх участю виключно по неділях). От кажуть, що першолігові команди не бажають іти у «вишку», бо їм не цікаво отримувати по 5-7 голів за гру від тамтешніх «старожилів». А з Чудновим або Ємільчиним їм грати дуже цікаво? Особливо з Чудновим? Підсумую: давно вже хочеться стабільності в обласному футболі, а яким способом ця стабільність досягатиметься – байдуже.
Та все ж повернімося до нашого улюбленого клубу – ФК «Бердичів». В кубку області ФК «Бердичів», як вже зазначалося, зупинився в чвертьфіналі на СК «Коростень». Тут коментувати нічого. Хлопці старалися, але СК «Коростень» справді був сильнішим. Нічого не поробиш… В чемпіонаті ФК «Бердичів» посів ІІІ місце. В самовіддачі хлопцям також відмовити не можна; грали як могли. Ніби й крок назад порівняно з минулим сезоном. Саме з огляду на «революцію», яка сталася в ФК «Бердичів» в міжсезонні і про яку, думаю, кожному відомо, хотілося б проаналізувати виступ команди в чемпіонаті. Гіпотетично уявімо, що ніяких перетурбацій в «Бердичеві» не відбулося і в 2012-ому команду надалі очолював би Ігор Лисюк. Яким би був склад цієї команди? Точно грали б А. Лисюк, Шумило, Креденцер, Панасюк (в І колі), Майкл, Сидорук, Блоцький, Кравчук, Гончарук, Лозовий, Шинкарук, можливо, Мкртчян. Сумніваюся, що Лисюк міг би створити хоча б такі ж умови, як для Вакули в Гайсині/Білоцерківському районі або для Данилевича в тому ж таки Білоцерківському районі, а Романюк та Михайленко за Лисюка за жодних обставин не грали б. Та й не забуваймо про додатковий заробіток останніх чотирьох в «Тетереві» і ФК «ЯкРозвестиСпонсора». То хто тоді грав би за ФК «Бердичів» Лисюка? Молодь? А вона в нас є? То чи міг би Лисюк тим складом посісти принаймні ІІІ місце в нєдочемпіонаті, не говорячи вже про ІІ або чемпіонство? Навряд чи. Натомість ми побачили в грі ветеранів Зеленцова, Черниша і Грошева (чого вартий лише його гол в Ємільчиному), житомирян. І, як не прикро визнавати, одними з найкращих в команді були саме житомирянин Ганько (як виявилося, патріот Бердичева) і «бердичівлянин» Майкл. Чи могла б команда під керівництвом Зеленцова виступити краще? Також – ні. Коростень цьогоріч справді найсильніший в області (мабуть, в тому числі і завдяки появі в його керівництві п. Хошабо), а за «Полісся» занадто активно діяли «потойбічні сили». Щоб проаналізувати діяльність Зеленцова-менеджера, то слід хоча б приблизно знати суму, яку він мав в своєму розпорядженні. За моїми скромними підрахунками, щоб виграти цьогорічний мєгачемпіонат достатньо було б і 100 тис. грн.. Хотілося, щоб хоча б в коментарях спонсори озвучили, скільки ж ними було виділено на ФК «Бердичів» в 2012 році. Не треба писати: «Дробиш дав стільки, Пілецький – стільки…», досить загальної суми. Хоча від деяких гравців команди і було чути, що спонсори нічого не виділяють, особисто я сумніваюся, що такі гравці як Ганько, Щенявський, згодом Гвоздь грали задля підтримки форми, через любов до Бердичева або за 40 грн. добових. Про бюджет розмова окрема. Перефразую: «мед ніби є, але його все ж нема». Кошти на клуб ніби закладені, але або зовсім не виділяються, або виділяються з величезним запізненням. Така ж ситуація була і минулого року за керівництва Лисюка, який, слід відверто зазначити, хоч і з запізненням, виплатив гравцям усе обіцяне за сезон-2011. Але ж в багатьох гравців сім’ї, тому не можливо результат показувати зараз, а зароблене отримувати колись. Тож такий стан справ також неабияк вплинув на результат. Я мав неодноразову розмову з першим заступником мера п. Демусем, який саме відповідає за гуманітарні питання, так він або висловлював вдаване щире здивування з приводу того, що ФК «Бердичів» не фінансується, або взагалі ігнорував мої запитання. За таке відношення до своїх безпосередніх посадових обов’язків слід би було його поставити в такі умови, в яких опинились гравці ФК «Бердичів». Так ні ж, він свою зарплату справно отримує. Взагалі вважаю неправильною саму організацію оплати праці в нашому клубі, і знаю, що п. Зеленцов це також підтримує. Ми що, професійний клуб, що гравці мають отримувати щомісячну заробітну плату? Платити слід за проведені ігри, плюс преміальні, мінус штрафи за пропущені тренування. А то виходить так: вирвали в Ємільчиному нічию на останніх секундах – гравці «Барашів» «влетіли» на 500-800 грн. кожний, а нам, що виграш, що нічия, що поразка – все одно 40 грн.. Хіба є стимул здобувати очки? Я ж думаю, що Подгорчуку не слід розповідати, як можна гроші на тренувальні збори списати, а гравцям натомість преміальні видати? А взагалі хотілося б почути людей, наближених до команд, які також фінансуються з бюджету (як-от СК «Коростень» та «Авангард» Новоград-Волинський): яка ж там система оплата праці і чи є затримки заробленого? Поки ж маємо таке: «Аж 16 команд з трьох континентів прислали своїх спортсменів позмагатися в Бердичеві з Європи, Азії і навіть Африки: Білорусь, Вірменія, Туреччина, Азербайджан, Узбекистан, Алжир, Ірак, Грузія, Ізраїль, Казахстан, Литва, Молдова, Туркменистан і Україна. А Росію представляли збірні Дагестану і Чечні. (…) БЕРДИЧІВСЬКИХ БОКСЕРІВ НА ТУРНІРІ БУЛО ДВОЄ: Максим Чулячєєв та Ілля Пельовін. Перший з них вибув на початковому етапі, а іншому вдалося дістатися фіналу…»/c/ Володимир Кравченко ("Земля Бердичівська»). Звісно, добре, що наш п. мер є президентом міської федерації боксу, але цікаво, скільки ж бюджетних коштів пішло на турнір, в якому взяло участь аж два (!!!) бердичівських боксери. І кому взагалі потрібний цей турнір? Все життя мріяв, щоб на сплачені мною податки проводили боксерські поєдинки збірні Азербайджану і Чечні. Ніхто ж, сподіваюсь, не сперечатиметься, що популярність футболу в Україні і в Бердичеві зокрема, в рази перевищує популярність будь-якого іншого виду спорту. То чому ж тоді футбол в нас фінансується за залишковим принципом? Чому в місті він нікому не потрібний? Адже через відсутність елементарних афіш і реклами на телебаченні (істотний мінус Зеленцова-Подгорчука в порівнянні з «епохою» Лисюка) на матч чемпіонату області ФК «Бердичів» - «Прес» Радомишль збирається аж… 55 (!!!) глядачів. І це в майже 80-тисячному місті? Та більшість вболівальників навіть і не підозрює про проведення чемпіонату області з футболу і про участь ФК «Бердичів» там! А тут ще й нікому не потрібний бойкот з боку преси… Окремим ганебним явищем є довгобуд під назвою стадіон «Прогрес», адже лише найвідданіші вболівальники хащами і болотом діставались на ігри ФК «Бердичів» на «Шкірянику». Натомість маємо в центрі міста зачинений реконструйований стадіон, проведення матчів на якому, впевнений, істотно збільшило б кількість глядачів. Аж ні – треба побудувати ще бігові доріжки, а тоді вже відкривати стадіон. Ніколи не думав, що відсутність бігових доріжок є перешкодою для проведення футбольних матчів. На «Шкірянику» їх взагалі немає, і що? Дочекаємось, що до офіційного відкриття все реконструйоване розвалиться. Он, з південних трибун вже фарба облазить. А взагалі слід наших місцевих чиновників від спорту на чолі з мером відрядити в Новоград-Волинський. Там навіть під час матчу (!!!) чемпіонату області «Авангард» - ФК «Бердичів» нові бігові доріжки стелили. І футболу це зовсім не заважало. А взагалі нове міжсезоння традиційно приносить тривогу з приводу подальшого існування найстаршого клубу області. Можна майже стовідсотково стверджувати, що на тлі істотних «покращень» в державі і без того куце бюджетне фінансування ФК «Бердичів» в наступному році ще зменшиться. Але сподіваюся, що керівництво клубу разом зі спонсорами наступного року приведе ФК «Бердичів» до нових, більш істотних досягнень. Інакше навіщо все це потрібно було затівати? Навіщо утримувати за рахунок бюджету цілу футбольну дитячо-юнацьку школу? Навіщо заявляти юнацькі команди в ДЮФЛУ (до речі, Коростень чомусь цього року не заявив свої команди в цей турнір)? Щоб ФК «ЯкРозвестиСпонсора» за допомогою гравців, вихованих за бюджетний кошт тішив своє самолюбство? То тоді нехай спонсор зазначеної команди і фінансує міську футбольну школу! Хоча впевнений, що зазначена команда є колективом-одноденкою на кшталт скраглівського «Арсеналу». Ну, і, незважаючи ні на що, «… твої фанати завжди з тобою!!!» Джон ---------------------------------------------------------------------------------------- ФК "Бердичів" здобуваєзаслужену "БРОНЗУ"! Так, ми не змогли поборотися, на жаль, за перше місце із СК "Коростенем" і "Поліссям", яким, крім всього іншого, й судді допомагали. Але здобували пункти там, де мали це робити: із "Пресом" та "Зорею-Енергією". Натомість ФК "Бараші" і "Авангард" (наші основні суперники) їх там втрачали: поразка барашівців від "Пресу" і нічия новоград-волинців із "Зорею-Енергією". А також ФК "Бердичів" відбирав залікові пункти у всіх інших команд у боротьбі за "медалі". А в такому короткому Чемпіонаті кожне очко - на вагу золота! Згадайте, 2007 рік. Теж 7 команд: і поки постійні претенденти на медалі з'ясовували між собою стосунки, СК "Легіон" (Чемпіон-2007) їх по-тихенько набирав. Так вийшло і цього року. Тільки побажання на майбутнє (якщо раптом із хведерації хтось сюди загляне). Чемпіонат із семи команд, з яких не всі і до кінця дограють, - це не Чемпіонат, а насмішка. Над гравцями, над вболівальниками. Із запланованих аж 12 ігор більшість команд зіграла не більше 10 поєдинків! Це неповноцінне одне коло. Але не Чемпіонат! Нема коштів, бажання, вміння у клубів "йти" у Вищу Лігу. То проводьте змагання у зонах, а потім - фінал. Або в чотири кола (не в три, як хотіли цього року). Але зробіть, щоб запланованих зустрічей було щонайменше 26-30! А то (разом з Кубком) у Бердичеві відбулося аж 6 ДОМАШНІХ ІГОР у 2012 році. Та більшість громадян за такого становища навіть не відає нічого про місцевий футбол - існує він чи ні... Але в новий футбольний рік ми, як завжди, вступатимемо із надією. :) А що стосується ФК "Бердичева", то у "бронзовому" 2012 році за клуб зіграли у Чемпіонаті і у Кубку 31 гравець. Найбільше - 14 (всі зіграні) - Ігор Зеленцов та Ігор Шумило, 13 - легіонер із Житомира Олександр Ганько, 11 - Володимир Креденцер, 10 - Віталій Михайленко, Майкл Алан, 9 - Роман Щенявський (Житомир), Денис Сидорук, Юрій Жула, Андрій Черниш, Ярослав Блоцький, Патрік Ричардз, Артем Мкртчан, 8 - Тарас Панасюк, Юрій Грошев, Олександр Гончарук, 7 - Ярослав Кравчук. Це основа, яка була обличчям ФК "Бердичів" 2012 року! А забивали: 13 голів - Володимир Креденцер, 4 голи - Майкл Алан, 2 голи - Артем Мкртчан, Андрій Романюк, і 1 гол на рахунку Ігоря Шумила, Андрія Черниша, Юрія Грошева, Артема Орлюка, Ярослава Грабця, Сергія Данилевича, Віталія Михайленка. Криця | |
|
Всього коментарів: 1 | ||
| ||