Підтримка ФК "Бердичів"
на трибунах і поза ними

 

21 грудня 2010 року, 16.00

м. Вінниця, стадіон "Хімік"

Глядачі: 10 чоловік без персоналу команд і стадіону

 

Звістка про товариську гру ФК "Бердичів" у грудні була несподіваною, але дуже приємною. Адже за бердичівським футболом уже встиг скучити, а до квітня місяця, коли ймовірно відновляться обласні змагання чекати ще ой, як довго. Трохи б інший час або вихідний день сприяли б більш кількісному виїзду… Хтось втік із сесії, хтось з роботи, і ось п’ятеро відчайдухів ("фанатіків" (с) :) ) вирушили в авто з Бердичева на Вінницю. Трохи із запізненням, але краще так, ніж ніяк. Хтозна, можливо, Бог нас від чогось беріг. Адже по трасі система в машині ледь не закипала, і доводилося двічі зупинятися. А всі знають: "що не робиться, то на краще". :)

 

Поблукавши трохи Вінницею ми під'їхали десь на 10-15 хвилину гри. Сказати, що були вражені від побаченого, це нічого не сказати. Вже здалеку стадіон тішив око своїми вогнями. А зблизька й поготів! Впорядкований під’їзд, стоянка для авто, фан-кав'ярня, фан-крамниця, спортивна школа "Нива-Світанок" і нарешті сам стадіон – із вічно зеленим покриттям, без бігових доріжок, ніби маленький рай серед заводських велетнів. Як казав дехто, варто було поїхати навіть заради того, аби подивитися на це диво.

 

Щодо самої гри, то клас професіоналів, хоч і невдах, але Першої Ліги Чемпіонату України (!), відчувався у всьому. У прийомі м’яча, у його контролі. Вже в перші хвилини "Зірка" відзначилася двічі. І продовжували насідати на ворота бердичівлян, які зрідка наважувалися не те, щоби на атаку, а навіть перейти середню лінію поля. Так, цьому сприяли і об’єктивні причини. Кіровоградці проводили тут вже 14-ий день зборів. А ФК "Бердичів" після 9 жовтня (остання гра Чемпіонату), мабуть, вперше зібрався разом. Це також вплинуло на гру, але не може бути виправданням. Адже і склад нічим не відрізнявся від офіційних ігор. Хлопців 92-го р.н. "підтримували" Худинець у захисті, Шумило у центрі і Криденцер на вістрі "атаки".

 

Хвилині на 30-ій "Зірка" відзначилася втретє. Якийсь зовсім чорнявий хлопець з Африки прострелив на лінію воротарського, а його партнеру наші захисники дозволили прийняти шкіряного, обробити, прицілитися і пробити у 30-сантиметрову шпаринку між ногою захисника і стійкою воріт. Гол, який яскраво характеризує увесь захист ФК "Бердичів" сьогодні. За увесь перший тайм у виконанні "гостей" запам’ятався лише навіс з правого флангу, який з великою натяжкою можна записати в "удари".

 

А от другу половину гри було дивитися набагато приємніше. Наші гравці напевно призвичаїлися до суперника і почали проводити обдумані атаку за атакою. Спочатку напіввихід віч-на-віч закінчився ударом прямо у воротаря. Далі удар з-за меж штрафного майданчика ледь не прийшовся у дальню дев'ятку чужих воріт. І нарешті хвилин за десять після навісу від Вакули з правого краю штрафного Романюк у високому затяжному стрибку з лінії воротарського влучно пробиває у сітку кіровоградців! "Гол! Є-є-є!", – лунає з вуст фанатів, які дочекалися маленької радості і позначили свою присутність на стадіоні радісними вигуками. :) Та, як часто буває, це, мабуть, розізлило "Зірку" і хвилин за п’ять рахунок став 4:1 на їх користь. Пішов сильний простріл з лівого флангу, захисники не встигли за нападником, воротар теж зіграв невдало (спочатку Тарас пішов на перехоплення, а потім зупинився, мабуть, злякався зіткнення, але тим самим залишив пустими ворота), і гравець "Зірки" пробивав уже у пусту браму…

 

Сувеніри на пам'ять про Вінницю і "Ниву", зупинка в Калинівці на "перекус" і остаточні проводи футбольного сезону у Бердичеві… До наступних зустрічей! :)