Підтримка ФК "Бердичів"
на трибунах і поза ними

 

8 серпня 2009 року, 16.00

м. Новоград-Волинський, стадіон "Авангард"

Глядачі: 1000 чоловік

 

Суддя: Дмитро Ступаков (м. Житомир)

 

"Звягель-750": Максим Дубров, Віталій Ванжура, Юрій Галюк, Олег Глушок, Руслан Соболевський (Ігор Ковальчук), Ігор Вакуленко, Михайло Войтович (Олександр Загривий), А. Диняк (Павло Осарчук), Дмитро Лободін, Дмитро Горбаченко (к), Ярослав Корнійчук (Дмитро Ржонковский).

ФК "Бердичів": 23. Тарас Панасюк (к), 20. Дмитро Худинець (3. Артем Лозовий), 4. Сергій Данілевич, 5. Костянтин Іванкевич, 14. Дмитро Коломієць, 12. Ярослав Грабець (6. Максим Малашин), 11. Валентин Ярощук (2. Артем Юрченко) (9. Віталій Іськов), 7. Ярослав Блоцький (19. Олександр Майданюк), 10. Андрій Романюк (8. Віталій Михайленко), 18. Антон Лисюк, 15. Дмитро Вакула (17. Віталій Острожинський)

 

Голи: 0:1 Ярослав Грабець (38), 1:1 Дмитро Лободін (40), 2:1 Дмитро Ржонковський (55 пен.), 3:1 Павло Осарчук (70), 3:2 Віталій Ванжура (74 автогол), 4:2 Олександр Загривий (84)

 

Вилучення: Олег Глушок (44)

 

Із «Звягелем-750» ми закінчили перше коло. З ним же розпочали друге. Поєдинок виявився цікавим, драматичним і результативним на голи. А сам виїзд – один з найкращих в історії Південно-Західної Трибуни! Емоції вляглися. Але усі виїздюки й досі перебувають під суботніми враженнями. Дорога із піснями, нові заряди на Трибуні, згуртованість фанів, помножена на їх кількість, забезпечили чудовий настрій! Навіть поразка тому не завада. А невеличкі «трабли» із мєнтом і місцевою гопотою тільки розвеселили і додали ще більшого завзяття!

 

Запізнілий виїзд, кілька зупинок, ремонт автошляху Київ-Чоп і на стадіоні ми були за 10 хв. до початку гри. Замість запланованої години. Та сама гра почалася із 20-ти хвилинним запізненням, тому бердичівські фани навіть встигли втомитися під палючим сонцем, чекаючи на своїх улюбленців. І тут нас «врятували» Shved і фанати «Звягеля-750», які подарували кілька пляшечок пивного «Звягеля», за що їм щира вдячність! ;)

 

Гра розпочалася. В обох командах були новачки. Зі слів Shved’а у господарів –це колишній захисник харківського «Металіста» Глушок та кілька варягів, які потягом Коростень – Бараші зупинилися на часі у Новограді-Волинському. У ФК «Бердичів» одразу активністю засвітився Антон Лисюк, у якого закінчився 1,5-річний контракт у «Олександрії» і який повернувся у рідний Бердичів. Шукали вболівальники господарів і «заявлених» у складі гостей Сироту із «Олександрії», Целих із луганської «Зорі» і ще якогось «професіонала» (забув), але вибач, Андрію, це була лише психологічна атака. ;)

 

Господарі впевнено тримали м’яч і час від часу створювали напівмоменти. Гості ж намагалися діяти на контратаках. Усе змінювалося доволі швидко і гра тримала глядачів у напруженні. Міг забивати Вакула, але не дотягнувся до м’яча після відмінної передачі Ярощука (як вдячність, прізвище останнього прозвучало над стадіоном у виконанні фанів). Виходив фактично віч-на-віч Антон Лисюк, але його на стільки відверто потягнули за футболку назад, що суддя не вагаючись дав червону порушнику. Та штрафний йому не вдався. І врешті-решт бердичівляни домоглися свого. Отримавши передачу, Ярослав Грабець увірвався з лівого флангу у штрафний майданчик, разом з тим борячись із захисником, що переслідував і рухався паралельно, та сильним ударом з лівої з гострого кута увігнав шкіряну кулю під хрестовину чужих воріт! ГОООЛ! І радості бердичівлян, які перебували і на полі і на трибунах, не було меж. Тому й відсвяткували разом! Тільки цього разу футболісти за прикладом Грабця бігли до фанів, а не навпаки. :)

 

Якби переможний рахунок вдалося втримати хоча б до перерви, то, впевнений, без перемоги або навіть нічиєї, ми не залишилися би. Адже всі потуги господарів завершувалися безрезультативно. Та, на жаль, власні помилки призвели врешті-решт до поразки. Десь в другій чи третій атаці після забитого бердичівлянами голу наш захисник вибив м’яча прямо у спину гравцю «Звягеля-750», а від того шкіряний залетів у ворота. Ось таке непорозуміння – і на перерву команди пішли за рахунку 1:1.

 

Почався другий тайм і зовсім необов’язковий пенальті заробляють бердичівляни. Удар – м’яч пройшов під рукою у Панасюка. 2:1. Третій гол у ворота гостей новоградці організували вже самі. Гравець господарів показав чудове володіння футбольною технікою, обіграв у штрафному майданчику 3 гравців (!) і відкотив у центр, звідки м’яч забивали вже у пусті ворота. Та все-таки бердичівляни показали, що від гри у Житомирі вони навчилися протистояти труднощам і не боятися на полі навіть колишніх професіоналів. В черговій атаці у штрафному «Звягеля-750» виникла паніка і м’яч, з рикошетом чи ні, сказати важко, заштовхнули у сітку! 3:2. А це вже так близько до бажаної за такої ситуації нічиєї! Усі кинулися уперед відігруватися. А «Звягель-750», на здивування, притисся до своїх воріт. Та замість очікуваного голу у ворота суперників бердичівляни отримали четвертого у свої. Вихід віч-на-віч ще із центрального кола (на своїй половині не виявилося жодного польового гравця) завершили вміло і результативно. Але й тут не обійшлося без помилки. На цей раз воротаря. І спеціалісти і вболівальники були одностайними у тому, що Панасюк зобов’язаний був йти на перехоплення м’яча. Адже знаходився ближче до м’яча за нападника «Звягеля-750». Натомість, зробивши крок уперед, перемістився назад до воріт. Гра завершилася під виконання гімну України фанами із Бердичева, яким аплодували не лише гравці ФК «Бердичів», а й принаймні двоє гравців суперника. Від краю стадіону, протилежного до виходу, і аж до автобуса за метрів 150 від стадіону бердичівляни виходили із піснями і зарядами, що не припинялися ні на хвилину. Так, ніби саме наша команда перемогла! Адекватні місцеві вболівальники зустрічали нас оплесками! А кілька п’яних покидьків (один з яких отримав ще під час гри) лише скреготали зубами…

 

Після Сказаного.

1. Команду на виїзді підтримували 21 фан, в тому числі двоє із Коростеня. Із нейтралітету із фанами «Хіммашу» переходимо, принаймні, до приязні? ;)

2. До поєдинку було завершено новий банер «FCBB», зі стартовим свистком на поле полетіли стрічки, а перший гол відсвяткували 2 "вогнями" і кількома «вогниками».

3. Після файєр-шоу фанів S.W.S. охороняв сам капітан міліції. Відганяв дику малечу, яка кидалася камінням (не бачив подібного у Бердичеві по відношенню до приїжджих вболівальників) і на яку ми не звертали увагу. А ще дуже просив більше нічого не палити. Коли дали йому у руки «блискавку», то дивився на неї, як на ядерну бомбу. :) Запустили, жартома, в його бік одну стрічку. На те, як вона його обмотала, ніхто й не розраховував. :) Сміху додалося, коли за «ЦЕ» отримали на горіхи місцеві вболівальники. :)

4. Перший у своєму житті «вогник» спалив і адмін. Сміху було не менше, ніж у попередньому пункті. :) Вітаємо у когорті «футбольних хуліганів»! ;)

5. Дякую водію за те, що довіз нас і терпів. А Джону, що час від часу ліктем у бік будив його на трасі. :)

6. Серед місцевих фанатів лише один протягом гри намагався стоячи підтримувати свою команду. Гімн "Звягеля-750" через жахливий запис, що лунав на стадіоні виконати місцевим вболівальникам так і не вдалося. А крім "Звягель" і "Треба - гол!" більше ніяких зарядів господарів і не запам'яталося.