Підтримка ФК "Бердичів"
на трибунах і поза ними

 

19 вересня 2009 року, 16.00

м. Коростень, стадіон "Спартак"

Глядачі: 350 чоловік

 

Суддя: Валентин Юрковський, Віктор Соболевський, Святослав Савицький (усі - Житомир)

 

ФК "Бердичів": 23. Тарас Панасюк, 2. Артем Юрченко (18. Віталій Острожинський), 4. Сергій Данілевич, 3. Артем Лозовий, 14. Дмитро Коломієць, 11. Валентин Ярощук, 10. Андрій Романюк (9. Віталій Іськов), 19. Олександр Майданюк (17. Євген Костенко), 7. Ярослав Блоцький, 16. Артем Мкртчян (15. Дмитро Вакула)

 

Голи: М. Омельянчук, О. Остапчук, Р. Нестеренко

 

Гра. Три крапки... Аби не провокувати "захисників". Особисто не пам'ятаю жодного удару наших хлопців у чужу браму. Один напіввихід, два напівудари невідомо куди. А "Хіммаш" біг, як і належить майжеЧемпіону. Третій гол сподобався: прохід правим флангом аж до лінії поля, простріл впоперек, не встигають ні захисники, ні воротар, а суперник з двох метрів заносить шкіряного у ворота. Невибагливо, але гарно... Безумовно, за рік наші хлопці порозумнішали, а до весни ще підростуть. Але нині вище 5 місця нам, на жаль, не стрибнути. А, ой, як хотілося!..

Підтримка. Деруни, давні знайомі, стадіон. Зайшли якраз на вихід команд на поле під заряди "Бердичівляни!" та "Ми приїхали, щоб перемогти!". На здивування, не всі міліціянти люблять згадувану вище страву, знайшлися і поціновувачі футболу. Але досить спокійні, лише поцікавилися місцем нашого розташування. Розтягнули банери, поїхали. Звук непоганий. Єдине смішило, як висловився один із фанів: "Ми запозичуємо (це про заряди, прим.) у всіх потрошки, а вони усе і в нас". Тому чимало з наших вуст так і не пролунало. Сподобалися, як і в Бердичеві, переклички, до яких додалося ще "Бердичів-Коростень". Десь в середині першої половини на поле полетіла "хлопавка". Це додало завзяття, незважаючи на рахунок з різницею у два м'ячі не нашу користь. Розтягнули вперше і востаннє у сезоні великий прапор Бердичева із розтяжкою "ВЛУЧНИЙ ПОСТРІЛ". Як жартували між собою: "Поки рахунок не дуже великий".

У другій половині підтягнулися деякі з фанів, хто зостався на "дерунах". Заряди пішли іще гучніше. Але їм виявилося цього замало. До тридиційних патріотичних зарядів захотілося додати, на мою думку, відверто провокаційних. Більшість із присутніх S.W.S. цього не сприйняла. Виникла словесна суперечка, яка переросла навіть у штовханину. Ряди поменшали, рахунок постійно збільшувався, тому настрій був не з найкращих, що відбивалося і на підтримці. Але потішили чергова потужніша "хлопавка" і невеликі суперечки із "охоронцями правопорядку", яких запросили переглянути наше вболівання у Бердичеві. Щодо місцевих, то не обійшлося без звичних "тикань". Але і сподобалася подяка "за гру" від декого після поєдинку.

Після Сказаного. Доманський вчергове "утік" від зустрічі із нами, а банер так і не знадобився.

Після Після Сказаного. Ось і минув черговий футбольний і відповідно фанатський рік. Враження від нього різні. Велика кількіть активної підтримки у перших іграх (до 40-50 чоловік і велика кількість піротехніки) завершилися сталою 20-кою підтримки в останніх іграх, відсутністю піротехніки і втілення думок стосовно покращення підтримки, та суперечками всередині нашого руху. Ну, що ж, маємо чергових 7 місяців, аби подумати, що кому потрібно у підтримці і чи потрібно взагалі... Це при умові, якщо ФКББ не зникне...

Криця