Підтримка ФК "Бердичів"
на трибунах і поза ними

 

 

10 липня 2008 року, 18.00

м. Бердичів, стадіон "Шкіряник"

Глядачі: 60 чоловік

Суддя: Анатолій Лукашенко (м. Бердичів)

 

ФК "Бердичів-2": 23. Тарас Панасюк (к), 12. Артем Лозовий (18. Віталій Острожинський), 2. Артем Юрченко, 5. Констянтин Іванкевич, 4. Сергій Данилевич, 11. Валентин Ярощук, 7. Олександр Майданюк (8. Віталій Михайленко) (9. Віталій Іськов), 14. Дмитро Коломієць, 6. Максим Малашин, 10. Андрій Романюк (22. Артем Мкртчан), 15. Дмитро Вакула (3. Євген Козачук)

 

Голи: С. Данилевич, 25 хв., пен., Д. Вакула, 28 хв., 61 хв., 72 хв. - 57 хв., 84 хв.

 

Приємно писати звіти про такі матчі. Не згадуючи поки гри, скажу, що «малі», або ФК-2, наша єдина сьогодні гордість і віра в майбутнє! Потрібно було бачити очі фанів, коли після стількох невдач і основної і молодіжної команд, вони аж палали від радості перемоги: і в рахунку і, не менш важливо, у грі…

 

Поєдинок відбувся на «Шкірянику». Будній день, відсутність оголошень у місті про матч і, як наслідок, мізерна кількість глядачів на стадіоні. Справжню видовищну гру, крім самих безпосередніх учасників, побачило не більше шести десятків людей. А подивитися справді було на кого! Гравці обох команд спочатку діяли незграбно, багато втрачали, мабуть, придивлялися один до одного. Але поступово бердичівляни взяли віжки у свої руки і почали регулярно турбувати воротаря гостей. Кілька виходів віч-на-віч втратив наш нападник Вакула. Кілька ударів потягнув воротар. Кидалася у вічі широта дії гравців ФК «Бердичів-2». Вони не боялися робити довгі передачі і вздовж і впоперек поля. І більшість точні. А перший гол бердичівляни забили із пенальті. Не братиму на себе відповідальність стосовно того було порушення чи ні. Але зазначу, що підкат був не в м’яч і нашого гравця збили. Безумовно це набагато ймовірніший пенальті, ніж у ворота ФК «Черняхів» в першому турі. І ще: якби грало «Динамо», наприклад, з «Ворсклою», то такий пенальті для динамівців поставили б не вагаючись. Суперники навіть не сперечалися проти рішення судді. Крім воротаря та захисника-богатиря, які нахабно почали штовхатися і репетувати. Спочатку гравцю за розмови і поведінку показали жовту. Після цього він вибив з рук судді карточки і мав би піти відпочивати. Та Анатолій Лукашенко, напевно, був приголомшений таким розвитком подій. І не наважився на такий крок, який міг ще більше розпалити пристрасті. Незабаром нахабу замінили. Від гріха, як мовиться, подалі. Та повернемося до гри: 11 метрів – розбіг – удар – і перша радість голу за кілька тижнів! Забитий м’яч додав впевненості господарям і вони продовжували атакувати. У головинців навпаки нічого суттєвого не виходило. Другий гол господарі забили завдяки своїй наполегливості. На краю поля, в південно-західній його частині, під крики фанів «до кінця!», «стрічай!» двоє бердичівлян на рівному місці видряпали таки шкіряного у захисників «Граніту», Дмитро Вакула скинув п’ятою м’яч собі на хід, поклав на газон воротаря, що кинувся навперейми, і запустив кулю у сітку! 2:0! І стало набагато веселіше! Гості спробували відігратися, але тільки спробували. За весь перший тайм запам’ятався лише один удар небезпечний удар. Після прострілу з правого флангу метрів з п’яти головинець пробив набагато вище над брамою, хоча йому ніхто не заважав.

 

Друга половина зустрічі була ще цікавішою. Гостям вдалося забити. Суперник кинувся відіграватися. В одній з атак, Тарас Панасюк виграв чистий вихід сам-на-сам. А то вже подумалося: 2:2. Та бердичівляни продовжували тримати гру в своїх ногах. Логічно – в них з’явилося багато простору. І вони вдало ним користувалися. Закиди за комірець захисникам і виходи віч-на-віч чи один-в-один чергувалися один за одним. Нагод для збільшення рахунку було на кілька матчів. А забили господарі після кутового. Воротар не дотягнувся до м’яча, аби міцно його зловити, випустив з рук і Вакула виявився найспритнішим, увігнувши шкіряного під поперечку! 3:1! Далі більше. Черговий вихід таки вдався нашому нападнику і Дмитро Вакула оформив хет-трик у грі, спрямувавши м’яч повз воротаря! 4:1! А фани заспівали: «ПЕРЕМОГА!» Гості не могли з цим змиритися. І стали діяти завзятіше. Подали кілька кутових. Однак не вдало. А от атака лівим флангом виявилася результативною Гравець гостей здійснив прохід у штрафний майданчик, дотягнув м’яча до лінії поля, наш захисник, хоч як намагався завадити, не зміг дотягнутися до м’яча, головинець віддав передачу у центр на лінію воротарського, де його партнер увігнав шкіряну кулю у дев’ятку наших воріт. 4:2. На більше гостей не вистачило. А господарям і не потрібно було.

 

Гра сподобалася. Стовідсоткових нагод, аби відзначитися, було принаймні, вдвічі, а то й втричі більше. Приємно бачити, що хлопці, попри свій юний вік, виглядають на полі досвідченими. Знають, куди віддати передачу, куди бігти. Вдало грають, як на клаптику поля (і часто в один дотик), так і використовують всю його ширину. Кілька моментів було, коли витягували суперника на фланги, а потім спрямовувалася (чи мала бути спрямована) передача у вільний вже центр. На правому фланзі чудово комбінував 11 номер, допомагали йому 14 та 18. Активно увійшов у гру 22, але свій гол він не забив. І потішили око фінти «малих», які вони не боялися виконувати під час офіційної гри. Проте, перемагаючи, хлопці трохи розслабилися: десь не дограв до кінця, десь не дотягнувся. І якби гості зрівняли рахунок (2:2), то не відомо, в якому руслі пішла б гра далі. Тому працювати є ще над чим.

 

Успіху гравцям, наснаги тренеру і пам’ятайте, що ніхто Вас не цінуватиме так, як бердичівські вболівальники!