Підтримка ФК "Бердичів"
на трибунах і поза ними

 

5 липня 2008 року, 16.00

м. Бердичів, стадіон «Прогрес»

Глядачі: 280 чоловік

 

Суддя: Олександр Вознюк (м. Житомир)

 

ФК «Бердичів»: 1. Ілля Гончаров; 15. Артем Вецало; 14. Сергій Перегуда (4. Олексій Журавльов); 10. Сергій Маракулін; 2. Сергій Іськов (17. Віктор Карабан); 5. Ігор Шумило (К); 2. Олександр Прачук; 18. Ігор Василишин; 9. Андрій Козлюк (20. Ярослав Блоцький); 19. Павло Паршин (8. Віталій Подгорський); 16. Олексій Сінько.

Запасні: 21. Денис Редич; 7. Ярослав Грабець; 11. Іван Самсонюк.

"Хіммаш": № 12 Дворнін Олексій, № 9 Рибачок Віктор, № 22 Медина Володимир, № 5 Мельниченко Павло, № 16 Ганько Олександр, № 20 Денисюк Андрій, № 8 Виговський Юрій, № 19 Косовський Віталій, № 14 Тосич Дмитро, № 24 Барановський Сергій, № 6 Осипчук Олександр

Запасні: № 35 Мельниченко Дмитро, № 2 Максимчук Олександр, № 18 Ткачук Віталій, № 23 Щенявський Роман, № 11 Манаєв Олександр, № 7 Бутханов Борис

 

Голи: Олександр Остапчук, 49 хв; Андрій Денисюк, 61 хв.

 

На матч очікували із нетерпінням та пересторогою водночас. Усі в Бердичеві скучили не те, що за перемогою, а за справжньою грою. Та розуміли, що "Хіммаш" занадто складний суперник, аби сподіватися на вдалий результат за нинішньої кризи ФК "Бердичів". І побоювання, попри віру вболівальників, врешті-решт справдилися.

 

Господарі одразу кинулися на ворота гостей. Та чогось суттєвого витиснути з цього їм не вдалося. І хіммашівці поволі перевели гру в середину поля. Та самі час від часу почали загрожувати воротам бердичівлян. Кілька раз у гру доводелося вступати у гру Іллі Гончарову. А після кутового у виконанні хіммашівців ніхто із бердичівлян, в тому числі і воротар, не завадили пробити головою нападнику гостей метрів з трьох. Наше щастя, що м'яч пішов значно вище воріт. А ФК "Бердичів" попри всі свої "потуги" нічого суттєвого у першому таймі не створив. Запам'ятався лише один більш-менш небезпечний удар. Та рахунок після нього не змінився.

 

Друга половина зустрічі розпочалася у руслі першого. Хіба-що "вибухнули" фани, які гнали своїх "улюбленців" вперед. Та це тривало хвилин десять (49 хв. першого голу у протоколі мені здається дуже заниженою). Ніби грім серед ясного неба став вихід фактично сам-на-сам нападника "Хіммашу" із воротарем. Захисник (якщо не помиляюся) Карабан не зумів його зупинити, і Ілля не дотягнувся до шкіряного, якого нападник спрямував точнісінько в лівий від воротаря кут. 0:1. Тут зупинилися всі. І фани, і гравці. Другий гол не став несподіванкою, оскільки хіммашівці почували себе розкуто і невимушено. А гравці ФК "Бердичів" не знали, ЯК їм відігруватися. У хаосі, що утворився у воротарському (!) майданчику господарів забили гості і третій гол. Та суддя визначив положення поза грою. Тренер бердичівлян, за традицією, змінив ледве не пів команди, та суттєво це не вплинуло на перебіг подій на полі. Тільки раз після штрафного у виконанні І. Шумила із лівого флангу небезпечно намагався підсікти м'яч Ярослав Блоцький. Та шкіряний пройшов вище воріт.

 

Ось і все. Третя поспіль поразка із загальним рахунком 2:10.

 

Після Сказаного.
1. Команду активно підтримували біля 18 фанів.
2. Фанами до матчу було підготовлено один "вогник" і одна "хлопавка". Це, мабуть, вияв розчарування.
3. Протягом матчу до фанів чіплялися два міліціонери, зокрема, дільничний лейтенант міліції Мовчан, які заважали фанам підтримувати рідну команду. Приписували фанам дрібне хуліганство за кинуту одну (!) стрічку на поле і лякали "каталажкою" та погрожували протоколом за куріння в громадських місцях. Сумлінні, к дідьку. :) А те, що на протилежній трибуні у них під носом 15 чоловік розпивали спиртні напої, вони, звичайно, "не помічали". Не там "риєте"!
4. П'ять поєдинків поспіль ФК "Бердичів" не знає радості перемоги.
5. Складається враження, що всім байдужа нинішня ситуація, крім вболівальників. Із слів знайомих, що знаходилися на протилежній трибуні, люди запитують один в одного: "Скільки ми ще будемо дивитися на ці поразки?" Як наслідок, вже на цьому матчі відвідуваність значно впала.

Криця