Підтримка ФК "Бердичів"
на трибунах і поза ними

 

м. Бердичів, стадіон „Прогрес”

15 липня 2006 року, 16.00

Глядачі: 350

 

Судді: Берестов Валерій (Миропіль), Чеберя Євгеній (Житомир), Зогоритко Сергій (Чуднів).

Делегат Житомирської обласної федерації футболу: Гордєєв Ростислав (Житомир).

 

ФК „БЕРДИЧІВ”: № 1 Мазяр Юрій, № 2 Барчук Сергій, № 13 Дейнега Олексій, № 14 Перегуда Сергій(№ 20 Лукашенко Анатолій, 46),№ 5 Шумило Ігор, № 6 Гнатенко Віталій, № 7 Лисюк Антон, № 16 Худинець Дмитро (№ 3 Карабан Віктор, 73 хв.), № 19 Грошев Олександр (№ 18 Піддубний Михайло, 76 хв.), № 10 Зеленцов Ігор (к) (№ 9 Лобанчук Віталій, 84 хв.), № 17 Заводян Андрій (№ 8 Левчук Михайло, 46 хв.), № 15 Бондар Олександр

Запасні: № 12 Іськов Сергій.

Головний тренер: Слободенюк В.М.

Тренер: Гуменюк А.М.

Президент: Борецький В.І.

„ЛІВІС-АРСЕНАЛ”: № 1 Зоршин Вадим, № 6 Щенявський Роман, № 7 Бондарчук Віталій (№ 18 Булас Роман, 63 хв.), № 15 Дзюба Роман, № 3 Герасименко Олександр, № 10 Литвинович Сергій, № 8 Ганько Олександр (к), № 19 Корнійчук Ярослав, № 20 Матвєєв Віталій (№ 11 Магалецький Олег, 79 хв.), № 9 Романєв Юрій, № 14 Максимчук Олександр (№ 16 Селюченко Василь, 76 хв.)

Запасні: № 13 Ковальов Олег, № 23 Улицький Ігор.

Тренер: Єримович

 

Голи: № 5 Шумило Ігор (56 хв., 66 хв.), № 15 Бондар Олександр (58 хв.) - № 19 Корнійчук Ярослав (31 хв.)

Попередження: № 13 Дейнега Олексій (24 хв.), № 7 Лисюк Антон (65 хв.), № 8 Левчук Михайло (67 хв.), № 15 Бондар Олександр (74 хв.) , № 7 Бондарчук Віталій (34 хв.), № 14 Максимчук Олександр (74 хв.)

 

Футбол відбудеться за будь-якої погоди! Ця істина підтвердилася і в дощову суботу 15 липня 2006 року у Бердичеві. Увесь день лляв несильний, але набридлий дощ, посилюючи хвилювання, як і за результат матчу, так і за чисельність вболівальників. Адже завжди хочеться, щоб футбольне свято панувало в душі якомога більше бердичівлян. Але, на радість любителям футболу (справжнім фанам погода до ... немає значення), за годину до матчу небо проясніло і ласкаво пригріло яскраве сонечко. Тож і на футбол підійшла традиційна для Бердичева трьохсотенна армія вболівальників. Команди до звітного поєдинку підійшли у прекрасному настрої. Коростишівці здобули три перемоги, а бердичівляни у минулу суботу здолали чинного Чемпіона Житомирщини – ФК „Хіммаш” із Коростеня – на його полі – 0:1. Гра почалася, і за кілька хвилин після стартового свистка серед вболівальників поширилася думка про пристойність коростишівської команди та про те, що нас чекає важке протистояння. І вони виявилися правими на всі сто відсотків. Гра тривала, як правило, у середині поля. А коли командам і вдавалося дійти до штрафного майданчика суперника, то загрозу чи натяк на небезпеку вправно ліквідовували захисники. Спочатку, як не дивно, стартовий натиск створили не господарі поля, а гості. Так, Дейнега ліквідував прохід правим флангом нападника гостей, постелившись у підкаті і чисто вибивши м’яч. А вже на 8 хвилині після виконання штрафного із правого флангу гості завдавали удару головою, однак м’яч, на щастя трибун, опустився на сітку із зовнішньої сторони. Згодом, після обрізки бердичівлян у центрі поля, швидку контратаку розіграли коростишівці, однак прохід (і потенційний вихід один-на один) 19 номера гостей – Ярослава Корнійчука – захисники ФК „Бердичів” зупинили, на думку головного судді матчу, за правилами, хоча Корнійчук іще довго валявся на полі, а до тями його приводив клубний лікар. За лічені хвилини небезпечний штрафний по центру воріт виконувала двадцятка гостей – Матвєєв Віталій – м’яч в півметра пройшов над хрестовиною воріт бердичівлян. Перший гострий момент господарі створили, коли виводили Антона Лисюка віч-на-віч із воротарем гостей – Вадимом Зоршином, однак останній був на м’ячі першим і вибив шкіряного подалі від своїх воріт. А на 21 хвилині першого удару по воротах гостей нарешті завдали і бердичівляни. Як-то кажуть, для пристрілки. Після подачі з лівого флангу гарно з ходу пробивав Грошев, однак не зовсім точно. Згодом капітан бердичівлян – Ігор Зеленцов – взяв ініціативу у свої ноги і пройшовши правим флангом та обігравши при цьому двох арсенальців небезпечно прострілював у штрафний майданчик, однак дебютант ФК „Бердичів” – Сергій Барчук – завдав удару значно вище воріт. За кілька хвилин бердичівляни заробили право на кутовий. Після подачі якого по м’ячу кілька раз завдавали ударів, однак м’яч через велику скупченість гравців у воротарському майданчику потрапляв то в суперників, а то й в своїх, і в результаті його винесли подалі від воріт. А згодом ... згодом трапилося якесь непорозуміння, яке заставило залаятися не одного бердичівлянина на трибунах. ФК „Бердичів” вперше у цьому році у Чемпіонаті області пропустив гол на власному майданчику! Та й ще як пропустив! Після стрімкої атаки правим флангом Корнійчук вийшов на побачення із Мазяром і ... неперевершеним несильним ударом перекинув м’яч прямісінько у сітку воріт. В польоті м’яча вболівальники ще сподівалися на диво. Та не судилося... Це дещо завело господарів поля, і вони стали діяти гостріше. Так, прохід правим флангом нападника ФК „Бердичів” Бондарчук зупинив лише ціною грубого порушення правил, за що й отримав заслужену жовту картку. Незабаром в аналогічному із епізодом, коли забивався м’яч у ворота господарів, опинився найкращий бомбардир бердичівлян Ігор Шумило, однак його спроба перекинути воротаря виявилися невдалою – шкіряний у лічених сантиметрах розминувся із лівою стійкою воріт. Гості ж відповіли гострим проходом правим флангом Віталія Матвєєва, який міг завершитися другим голом у ворота Юрія Мазяра, однак фортуна цього разу була на боці бердичівлян.

 

Другий тайм розпочався рясним дощем і сподіваннями вболівальників на те, що наші повинні не тільки забити гол, а й вирвати перемогу у непоступливих коростишівців. На 50 хвилині господарі вирішили оригінально розіграти штрафний в двадцяти метрах від воріт. Один із гравців ФК „Бердичів” підкинув м’яч високо угору, а Ігор Шумило з місця, не даючи м’ячу опуститися на землю, завдавав удару по воротах. Гарний удар, але, на жаль, над поперечкою. Гості натомість, пам’ятаючи свій запал першого тайму, відповіли ударом № 10 Сергія Литвиновича. Одразу ж, бердичівляни організували гостру атаку правим флангом. Після прострілу одним однісіньким перед воротами опинився Лисюк, проте м’яч йому довелося приймати спиною і, поки він розвертався, захисники встигли його накрити та відібрати м’яча. Згодом гостро прострілювали знову ж на Антона Лисюка, однак той в лічених сантиметрах не дотягнувся до м’яча. Гол, так би мовити, назрівав. І ось довгождана мить. Ігор Шумило, розібравшись із своїми опікунами завдав невідпорного удару по воротам. ГООООООЛ !!! Гаразд. Нічия. Але не скидати обертів, не розслаблятися. Добити паралізованого і шокованого суперника. Не встигли ті розвести м’яча з центра поля, як м’ячем заволоділи господарі та заробили кутовий. Подача і Олександр Бондар чудовим ударом від стійки воріт вганяє шкіряного у сітку. ГОООООООЛ !!!!!!!! Так !!! ГОЛ !!! І хвиля емоцій як у вболівальників, так і в героя, який коліньми провірив надійність газону на стадіоні „Прогрес”. Шоковані гості намагалися створити хоч щось, але бердичівляни у другому таймі були неперевершені. Так, атаку коростишівців біля свого штрафного перервав все той же Олександр Бондар і здійснив слаломний прохід лівим флангом до чужого штрафного, обігравши при цьому декількох гравців „Лівіс-Арсеналу”, яким не залишалося нічого іншого, як зупинити 15 номера ФК „Бердичів” шляхом порушення правил. Потрібно відмітити, що бердичівляни також діяли доволі жорстко, за що й отримали 5 жовтих карток. А далі ... далі була гра одного актора, лідера нинішнього ФК „Бердичів” – Ігоря Шумила. Прийнявши у штрафному майданчику гостей м’яч, він, не даючи йому опуститися на землю, перекинув його через двох коростишівців, змістився в район одинадцятиметрової, опинившись один перед воротарем, і ... завмер, а разом з ним завмерли від здивування і трибуни: „Що він робить? Чому не б’є? Ігорю?”. Насправді минуло секунд 7-8, але здалося, що минула ціла вічність. Ігор устиг роздивитися та покрутитися по сторонам, оцінити позицію воротаря, захисників... Ще залишалося тільки цигарку запалити... І, нарешті, увігнав м’яча у лівий від воротаря кут! ГООООЛ! Фантастика! Це було справжнє знущання над гравцями команди-суперниці. Воротар, захисники лише мовчки та безсило спостерігали, ніби заворожені. А що робилося на трибунах, треба було бачити: регіт, оплески, овації! Ну, що ж, перша вольова перемога ФК „Бердичів”. Вперше у цьому сезоні вони проявили свій характер. І вселили надію у серця вболівальників, що мрії про чемпіонство, якого Бердичів не бачив із 1988 року, не такі вже й безпідставні. Віримо і бажаємо успіху нашій рідній команді й надалі!

 

Після Сказаного. Дивно, але жодного міліціянта на матчі помічено не було. Можливо тому й не було навколо футбольних перипетій?