Підтримка ФК "Бердичів"
на трибунах і поза ними

 

м. Бердичів, стадіон „Прогрес”

25 жовтня 2006 року, 16.00

Глядачі: 300

 

ФК „Бердичів”: № 12 Іськов Сергій, № 2 Іващенко Олександр, № 14 Дейнега Олексій, № 20 Лелюк Дмитро, № 3 Карабан Віктор, № 7 Заводян Андрій, № 10 Зеленцов Ігор (к), № 19 Грошев Олександр, № 17 Рябцев Денис, № 5 Шумило Ігор, № 11 Бесараб Олександр.

На заміну виходили: № 9 Козлюк Андрій, № 18 Чорний Юрій, № 15 Бондар Олександр.

Запасні: № 1 Мазяр Юрій.

Тренери: Слободенюк Володимир Миколайович, Гуменюк Анатолій Олександрович. Президент клубу: Борецький Володимир Іванович.

СДЮШОР: № 1 Черниш Максим, № 3 Ткаченко Роман, № 4 Гразовський Олександр, № 17 Грищенкл Сергій, № 14 Семенюк Артем, № 5 Загривий Олександр, № 19 Бричковський Віктор, № 13 Войнаровський Дмитро, № 7 Онищук Сергій, № 9 Селецький Вадим, № 10 Семенюк Кирило.

На заміну виходили: № 16 Славинський Андрій, № 8 Довгий Олексій, № 6 Данюк Віталій, № 2 Кривенький Андрій, № 11 Дорофеєв Сергій, № 23 Давидчук Віталій.

Запасні: № 22 Опанасюк Олександр.

 

Голи: № 19 Грошев Олександр (17 хв.), № 7 Заводян Андрій (47 хв.), № 10 Зеленцов Ігор (54 хв.)

 

Пролунав фінальний свисток у матчі. Останній у цьому сезоні. Опустіли трибуни, темнота опустилася над стадіоном, містом. Сумно і пусто стало на душі. Коли ж знову побачимо м’яч і улюблену команду на смарагдовому полі... І лиш фани розтинають повітря громовим: „Ч Е М П І О Н И ! Ч Е М П І О Н И ! Оле-оле-оле!”. 3:0 – гідне завершення чудового сезону! Жодного разу бердичівляни не пішли з рідного „Прогресу”, не забивши не менше трьох голів. Лиш „Хіммашу” вдалося „відскочити”. Але переграний він був за всіма статтями...

 

Остання гра. Сумно. Але гордість розпирає за рідний клуб і його відданих вболівальників. Ми влаштували чудове шоу у цьому сезоні на південно-західній трибуні... Поєдинок, як завжди, розпочався без розвідки. І вже на 17 хвилині півзахисник Олександр Грошев вистрілив метрів із двадцяти п’яти – потужно і влучно! Далі гра тривала під повним контролем господарів, олімпійська зміна намагалася щось їм протиставити. Другий тайм розпочався ще більш приголомшливо для гостей, ніж перший. Андрій Заводян на 47 хвилині та на 54 хвилині капітан команди Ігор Зеленцов довели рахунок до традиційно розгромного у домашніх поєдинках – 3:0!!! Потрібно зазначити, що й після цього бердичівляни на половині поля житомирян виробляли все, що їм заманеться: удари, кутові, штрафні чергувалися один за одним. Крім воротаря браму суперників двічі рятувала стійка. А наприкінці матчу найважливіший і найвдаліший свій стрибок у поєдинку здійснив і Максим Черниш, витягши шкіряного із кута воріт після виконання одинадцятиметрового Ігорем Шумилом. Що ж, знову йому не вдалося виграти дуель у воротаря, як і в матчі із „Хіммашем”. „Проїхали! – сказав після матчу про цей епізод сам Ігор, - буде новий сезон, і нові ігри.” Гості ж намагалися діяти лише на контратаках. Але частенько попадали в положення поза грою, які вміло створювали захисники. А найреальнішу нагоду відзначитися хоча б одним забитим голом гості втратили у середині другої половини поєдинку. Під час однієї із нечисленних контратак олімпійці заробили штрафний у метрах двох від лівого кутового прапорця. Навіс, падіння гравця СДЮШОР, і суддя показує на одинадцять метрів. Та недарма воротар Сергій Іськов, який у цей день грав з перших хвилин, навіть перебуваючи більшість сезону на лавці, є одним із лідерів команди і справжнім бійцем на полі. Розбіг гравця-суперника, удар у правий від голкіпера верхній кут воріт, Сергій вгадує напрям польоту м’яча, але, здається, пролітає повз нього. Та в останній момент кінчиками пальців лівої руки все-таки дотягується до м’яча і рятує свою команду...

 

А далі був фаєр, що особливо ефектно виглядав у сутінках, які опустилися над стадіоном, хвилі, що їх створювали вболівальники руками і тілами, вдячність гравців ФК „Бердичів” і громове: „Ч Е М П І О Н И ! Ч Е М П І О Н И ! Оле-оле-оле!”