Підтримка ФК "Бердичів"
на трибунах і поза ними

 

м. Бердичів, стадіон „Прогрес”
23 вересня 2006, 16.00
Глядачі: 450

 

Судді: Юрковський Валентин, Єкатеринчев Михайло, Соболевський Віктор (усі – Житомир)
Делегат Житомирської обласної федерації футболу: Котляренко Віктор Іванович (Житомир).

 

ФК „Бердичів”: № 1 Мазяр Юрій (№ 12 Іськов Сергій, 75 хв.), № 2 Барчук Сергій, № 4 Іващенко Олександр, № 5 Грошев Олександр, № 13 Дейнега Олексій, № 7 Заводян Андрій, № 8 Чорний Юрій, № 10 Зеленцов Ігор (к) (№ 15 Карабан Віктор, 80 хв.), № 14 Шумило Ігор, № 17 Рябцев Денис, № 20 Бесараб Олександр (№ 18 Бондар Олександр, 61 хв.).
Запасний: № 19 Піддубний Максим.
Тренери: Слободенюк Володимир, Гуменюк Анатолій.
Президент клубу: Борецький Володимир Іванович.

СК „Легіон”: № 12 Зімін Євген (№ 1 Коцюбко Віталій, 75 хв.), № 10 Осипчук Євген (к), № 2 Котвицький В’ячеслав, № 22 Жаб’янець Олександр (№ 18 Фидра Олег, 70 хв.), № 13 Захарчук Володимир, № 9 Луговий Андрій, № 8 Петрук Сергій, № 6 Галетко Сергій, № 15 Захарчук Віталій, № 16 Подорожній Олександр, № 17 Мельник Андрій.
Запасні: № 14 Маліновський Олександр, № 20 Масловський Дмитро, № 4 Гразовський Євген, № 11 Гаркавий Антон, № 7 Тишко Олексій.
Тренер: Маліновський Олег.
Президент клубу: Коцюбко Олександр.

 

Голи: № 14 Шумило Ігор (25 хв., 65 хв., 70 хв.)-№22 Жаб'янець Олександр(81 хв.)

 

Цієї суботи у гості у Бердичів завітав сумнозвісний житомирський „Легіон” із Мальованки. Бійку у кубковому протистоянні між гравцями та вболівальниками команд, гадаю, пам’ятають усі. Тому на зустріч з нетерпінням чекали не тільки ті, хто приймав безпосередню участь і постраждав у тих подіях, а й всі вболівальники.

 

Спочатку гравці, мабуть, вирішили придивитися один до одного, а тому діяли обережно і без загострень. Зрозумівши, що легіонери не відзначаються тактичною вишколеністю, господарі стали діяти активніше, використовуючи при цьому всю ширину поля: на правому фланзі вдало діяв капітан команди Ігор Зеленцов, на лівому накручували суперників Ігор Шумило і Денис Рябцев, а завершував комбінації у центрі Олександр Бесараб і той таки ж Ігор Шумило. Однак їх небезпечні удари або в півметрі проходили над поперечкою, або на місці був воротар легіонерів Євген Зімін. Але не довго йому довелося тішитися із своїх маленьких перемог. Поборовшись і видряпавши м’яча на лівому фланзі на гостьовій половині, його перепасували далі на Шумила, й Ігор, який опинився один перед захисником і воротарем та без підтримки партнерів, прийняв єдине правильне рішення – пробити. Не даючи м’ячу опуститися на землю Ігор завдав потужного, але головне хитрого удару, і шкіряний, перелетівши захисника і воротаря затріпотів у сітці – ГОООЛ!!! Гол-красень! Крім того, це перший гол бердичівлян у браму „Легіону” у чотирьох їх останніх зустрічах. Неприємну і нехарактерну для господарів традицію перервано! А що ж гості? Єдине, що вони спромоглися створити, це удар зі штрафного по центру воріт, який, однак, пролетів вище поперечини. Натомість бердичівляни, відчувши запах свіжої крові, відверто знущалися над суперником. Як завжди дива техніки показував Ігор Шумило, надійними і впевненими діями у захисті та вдалими у нападі відзначалися Олександр Грошев і Сергій Барчук. Особливо видовищними були проходи і удари останнього, що в лічених сантиметрах розминалися із ворітьми. Бердичівляни навіть двічі забивали, однак головний суддя вперто не зараховував гол за голом, мотивуючи свої рішення положенням поза грою. Однак, принаймні, в одному із епізодів його помилка була на стільки очевидною, що втримати свої емоції було неможливо ні гравцям, ні, тим паче, вболівальникам. Форвард бердичівлян в момент передачі знаходився далі від воріт, ніж захисник, отримав м’яч і, опинившись віч-на-віч із воротарем, увігнав шкіряного у ліву дев’ятку. Інший гравець ФК „Бердичів” у момент цієї передачі, перебував ближче до воріт, ніж останній захисник, і прямував у сторону своїх воріт. Таким чином, він перебував у так званому пасивному положенні поза грою, не приймав жодних активних дій у грі. За чинними правилами гри, описане вище пасивне положення гри не фіксується і гра продовжується. Проте суддя в даному епізоді не розібрався: чи правил достеменно не знає, чи боявся за особисту безпеку, знаючи задиркуватість і нахабність хлопців із Мальованки. До речі, у матчі чергового туру англійської Прем’єр-Ліги, що також відбувся цими вихідними, між „Ліверпулем” та лондонським „Тотенгемом” у подібній ситуації ліверпульці забили другий гол. Що ж поробиш! Їх судді знають правила набагато краще за наших, на жаль...

 

Друга половина гри теж пройшла за повної переваги господарів поля. Спочатку м’яч після потужного удару зі штрафного просвистів над лівою хрестовиною воріт. А далі ... далі було соло одного гравця – Ігоря Шумила! Він тричі так жорстоко, безжально познущався над воротарем, що невідомо, чи скоро останньому забудеться його сором, що й стало причиною його заміни, а пошкодження руки, радше за все, лише привід не на стільки ганебно залишити поле. Але на все черга. Уперше залишити Євгена Зіміна з носом Ігор змусив, як пам’ятаєте, у першому таймі, закинувши м’яча, як кажуть, воротареві за комірець. Другий гол також організував Шумило. Ігор обіграв на шляху від правого кутового прапорця у штрафний майданчик трьох гравців суперника, та останній захисник йому цього пробачив і грубо скосив ззаду по ногах: гірчичник і пенальті! Реалізувати його взявся, звичайно, найкращий бомбардир ФК „Бердичів”: розбіг, несильний удар, воротар сильним стрибком летить у правий кут, а м’яч проходить у нього ... між ногами! ГОООЛ!!! Яскравий і курйозний, але ГОЛ! Згодом при виконані кутового з правого флангу м’яч відбивається від грудей Зіміна і доки той встиг простягнути руки, щоб повторно зафіксувати м’яч, Шумило швидким рухом ноги проштовхує шкіряного від стійки воріт у сітку! ГОООЛ!!! 3:0! І тричі – Шумило! Безумовно – це результат праці усієї команди: гравців, тренерів, без винятку. Але як важливо мати вправного форварда, півзахисника, який і створить гольовий момент, і вправно його завершить. Навіть не кожний клуб, що носить статус професіонального, зможе похвалитися таким гравцем. А в Бердичева він є!

 

Гості не могли пережити такого сорому і намагалися створити, хоч щось схоже на атакувальні дії. І під час виконання кутового у штрафному майданчику виникла штовханина, в результаті якої один із гостей опинився на газоні, хоч якраз він і був її ініціатором. Свисток судді не забарився просвистіти ... одинадцятиметровий. Меж радості легіонерів не було. А насамперед гравцю, що й забив гол. Він підбіг до найпалкіших вболівальників ФК „Бердичів”, які цілий матч словесно відплачували легіонерам за кубкову історію та „теплий” прийом на Мальованці у першому колі Чемпіонату, і показав відомий жест із вимогою до трибун замовчати. Бердичів такого не пам’ятає. Але це теж частина футболу. І свідчення того, що футболісти справді вийшли зарядженими на гру, а не розслабленими, як на тренування. Також необхідно відмітити, хоч запізнілу, але вдячність не всіх, щоправда, а деяких (!) футболістів ФК „Бердичів” своїм вболівальникам за те, що не жаліли своїх голосових зв’язок та намагалися створити справжнє свято на трибунах стадіону.

 

Шлях до Чемпіонства триває! І наступний домашній матч із чинними чемпіонами Житомирщини, коростенським „Хіммашем”, може стати визначальним у боротьбі за Чемпіонство, що ведеться між цими двома клубами.