Підтримка ФК "Бердичів"
на трибунах і поза ними

Виїзд міг і не відбутися. На вокзал я прибув разом із рівненським експресом. Квитки в касах вже не продавали. Тому довелося вписуватися. Але вищі сили вирішили, що підтримка ФК "Бердичів" потрібна, тому за кілька хвилин у зручному кріслі їхав на захід.

Понінка. Звичайна собі станція. Кілька динамівських наліпок свідчили, що я не перший фан, що тут проїжджав. :) Чекаю на Джона. А касирка вирішила, що маю сідати на електричку. Аж на перон вибігла, щоби показати, куди вона прибуватиме. Ось це турбота про клієнта! Дякую, жіночко, та мені не потрібно. :)

Ну, а сполучення із Баранівкою, до якої не більше 25 км, взагалі ніяке. Під дві електрички - жодного автобуса. Більше години галасували на трасі і хвилин 40, вже сидячи в бусі, стояли на переїзді, бо локомотивчик вагончики туди-сюди ганяв. Знайшов час. Тут виїзд зривається, а він туди-сюди, туди-сюди. :)

Баранівка. Симпатичне містечко. Чисте. Але із бідним вибором пива. Тобто Бердичівсього ми не знайшли. :) Місцеві казали, що погано шукали. Ну, даруйте, не мали часу на екскурсію. Затишний стадіон, на якому щоправда не завершена реконструкція. На стадіо ми попали одночасно із нашою командою. А тому нічого не втратили. Розкладаємо банери і вдивляємося, хто виходить із клубного лайнера типу маршрутка Івеко. Житомирських нема. Так, Литвиновський не завадив би. Далі ще цікавіше. На розминку виходить майже вся молодь. А Креденцер із Амбалом виглядають у куртках із-за дверей роздягальні. В очах знаки питання. Тобто у нас, а не в Креденцера і Шумила. :) А от в "Кераміка", за словами місцевих, вони впізнали тільки одного "свого".

І от початкова одинадцятка: з основи Мазяр, Грошев, Черниш, Гончарук, Середюк, решта - завжди запасний 96 рік. Хотіли молодь в основі - будь-ласка. :) Після перемоги ветеранів над "Авангардом" дуже тактичний хід від тренера. ;) Моменти не заставили себе чекати. Подача у штрафний майданчик, м'яч хаотично стрибає поміж ніг, ніхто не може його винести, і гравець "Кераміка" розстрілює ворота. 8 хв. 1:0. Як писав напередодні, на фарт пропустили. Отже, мусимо забивати. І мали це робити! Гончарук уник положення поза грою. Захисники вже навіть не наздоганяли його. Чистий вихід. Бий в який хоч кут, хочеш - перекидай. Але Олександр лупить у свій улюблений, як я спостеріг, ближній нижній. І не попадає! От дідько. Згодом передача на лівий фланг нападу господарів, Середюк не дотягується. Йде простріл у штрафний і ТРОЄ захисників не попадають по м'ячу! А от гравець "Кераміка" попав. 2:0. Відсутність ігрової практики, мабуть, єдине пояснення подібним діям. Молоді вийшли якимись переляканими. Третій гол був забитий подібним чином.

Початок другої половини почався з іронічного жарту захисника бердичівлян над досвідченим Мазяром. Наші перервали першу атаку господарів. І хтось з молодих вирішив перевірити, чи готовий Юрій до другого тайму. Виявилося, що ні. М'яч зайшов так влучно під стійку, що й хотів би, то так не попав би. :) І лише після цього ФК "Бердичів" заворушився. Чи то просто "Керамік" розслабився. Але вже гості більше тримали м'яч. І створили 4 можливості, які можна було завершувати взяттям воріт. Не склалося. Хоча один не зайшов дивом. Молодий нападник ФК вийшов віч-на-віч з воротарем, перекинув його, змістившись праворуч, і з не такого вже й гострого кута не попав у пусті ворота! От халепа! А відбувалося це все після запаленої нами хлопавками і під спів "Вперед, "Бердичів"! Вперед до бою!..".

Підтримка. Малий прапор Бердичева, прапор України з надписом "БЕРДИЧІВ". На вихід команд піднімали герб клубу. Заряди, як на двох, то забагато. :) Ну, й згадана вище хлопавка, на яку прибіг правоохоронець. До речі, дуже ввічливий. :) Після фінального свистка команда спочатку попрямувала до роздягальні. Але тренер нагадав про фанів, після чого всі й подякували за підтримку.

До автобуса було хвилин 40. Але знайомі Джона затримали нас на довше. ;) Назад, попри невеликі протести, забрала команда, за що їм і вдячні. Трохи поспілкувалися, трохи зарядили. Ну, щоб не забували, за який клуб виступають.

Результат - лайно, виїзд - вдався! :)

Криця, Бердичів - Понінка - Баранівка - Бердичів