Підтримка ФК "Бердичів"
на трибунах і поза ними

Категорії розділу

Збірна [14]
Підтримка збірної України
S.W.S [18]
Власна участь у змагах
2006 [16]
Підтримка ФК "Бердичів"
2007 [15]
Підтримка ФК "Бердичів"
2008 [21]
Підтримка ФК "Бердичів"
2009 [16]
Підтримка ФК "Бердичів"
2010 [20]
Підтримка ФК "Бердичів"
2011 [21]
Підтримка ФК "Бердичів"
2012 [13]
Підтримка ФК "Бердичів"
2013 [24]
Підтримка ФК "Бердичів"
2014 [13]
Підтримка ФК "Бердичів"
2015 [16]
Підтримка ФК "Бердичів"
2016 [22]
Підтримка ФК "Бердичів"
2017 [19]
Підтримка ФК "Бердичів"

Футбол за будь-якої погоди

Погода в Україні

Статистика


Зараз: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Ласкаво просимо

Чемпіонат області-2017

ФК "Бердичів"
зайняв 9 місце

Кнопка нашої сторінки
для обміну



вводити без пробілів в середині дужок

< A href=//sws.ucoz.com/> < img src=//sws.ucoz.com/knopka.jpg title="Південно-Західна Трибуна" width="88" height="31" border="0" align="absmiddle" /> < / a >
П'ятниця, 29.03.2024, 08:34
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS
Головна » 2010 » Квітень » 26 » 2010 рік. 1/8 фіналу Кубку області. МИ У ВАС ВІРИМО
01:49
2010 рік. 1/8 фіналу Кубку області. МИ У ВАС ВІРИМО
ФК "Олевськ" 0:3 ФК "Бердичів"
 
24 квітня 2010 року, 14.00
м. Олевськ, місцевий стадіон
Глядачі: 135 чоловік
 
Голи: В. Криденцер - 2, І. Шумило
 
З повним протоколом можна ознайомитися ТУT, завантаживши за посиланням файл Excel.
 
Виїзд очікувався з нетерпінням. Адже це перша офіційна гра сезону! Та й суперник, відверто, виявився гарним приводом, аби не засиджуватися удома. По-перше, найдальший виїзд для бердичівлян, який тільки можливий серед наявних команд в області – 216 км через Ємільчине, 228 – через Коростень, через який ми і їхали, а по-друге, подумайте, ну коли ми ще з тим Олевськом гратимемо!? Мо’ років через десять. Особисто «жив грою», як тільки дізнався про суперника: «свято наближається, свято наближається…» не виходило з голови. :) Пряме сполучення між нашими містами відсутнє, тому варіантів для подорожі і пригод було безліч: автостоп, «собаки», автобуси, власне авто, "буси" чи шукати знайомих, котрі б їхали в ту сторону.
А ще хотілося якось відзначити, прикрасити першу гру, хоча б невеличким текстовиком. І ми це успішно втілили у життя. Хоча до «успіху» шлях виявися тривалим: почали у гаражі напередодні, потім продовжили на стадіоні «Спартак» у Коростені, де у нас була тривала зупинка, і завершували вже на стадіоні у Олевську. Ось що з того вийшло. :)
Діставалися на гру окремими групами. Мені особисто сподобалася дорога залізницею від Коростеня до Олевська: ліси і справжні болота'. Останні я тільки в телевізорі бачив. :) А на під’їзді до Олевська природа навіть чимось нагадувала Карпати… Зустрів нас дуже гарний вокзал 1903 року побудови і тихе, із симпатичним центром містечко, яке жило, здавалося, лише одним. Але це був не футбол. А … весілля! Таке враження, ніби одружувалося і виходило заміж половина Олевська!
 
Хвилин за 20 від залізничної станції дісталися стадіону. Доволі колоритний, поруч річка і … городи олевчан. Тому під час гри не раз доводилося лазити гравцям через паркан і топкати картоплі'. Місцеві вболівальники навіть декому зі своїх гравців пропонували там і залишатися – мовляв, користі там від них буде більше, як на полі. :) На стадіоні, на наше здивування не було жодного фана із Бердичева. Натомість нас зустрічала на стільки здивована команда, що навіть тренери припинили настанови, і вся бердичівська делегація дивилася на нас, ніби ми впали із космосу. :) Тю, невже гадали, що ми залишимо їх напризволяще і пропустимо відкриття сезону?! ;) З радістю повідомлю, що згодом підійшли ще двоє фанів, які діставалися окремо…
 
Склад гостей віднині вже офіційно (і хочеться вірити, що надовго та успішно) поповнили Подгорський Віталій, Шумило Ігор, Лобанчук Віталій, Креденцер Володимир і єдиний легіонер Якименко Олег.
Довідка Південно-Західної Трибуни
Повне ім’я: Якименко Олег Олександрович.
Дата народження: 28.06.1985.
Громадянство: Україна.
Зріст/вага: 172/67.
Попередній клуб: «Рось» (Біла Церква), група «А» 2 Ліги Чемпіонату України.
Досягнення:
Чемпіон України серед 17-річних у сезоні 2001/2002 років у складі РУФК (Київ);
срібний призер 2 Ліги Чемпіонату України у групі «А» у сезоні 2008/2009 років у складі «Арсеналу» (Біла Церква).
Футбольний шлях: 197 ігор: 70 голів, 34 жовтих картки, 1 червона.
1998/1999, 1999/2000 – «Каменяр» (Біла Церква) – ДЮФЛ України (13 ігор: 3 голи, 4 жовті картки);
1999/20002001/2002 – РУФК (Київ) – ДЮФЛ України (62 гри: 37 голів, 5 жовтих карток, 1 червона);
2003/20042005/2006 – «Арсенал-2», «Арсенал» дублери (Київ) – 2 Ліга Чемпіонату України, Чемпіонат дублерів Вищої Ліги Чемпіонату України (39 ігор: 4 голи, 8 жовтих карток);
2005/20062007/2008 – «Нафком» (Бровари) – 2 Ліга Чемпіонату України, Кубок України (54 ігор: 19 голів, 14 жовтих карток);
2007/2008, 2008/2009 – «Арсенал» (Біла Церква) – 2 Ліга Чемпіонату України, Кубок України (17 ігор: 2 голи, 1 жовта картка);
2009/2010 – «Рось» (Біла Церква) – 2 Ліга Чемпіонату України, Кубок Ліги (12 ігор: 5 голів, 2 жовті картки).
Усі «новобранці», крім Лобанчука, і вийшли у строю команди. Бердичівляни одразу взялися до атак на ворота суперника. Після кількох гострих моментів гол виник із набагато простішої ситуації. Володимир Креденцер отримав м’яч із лівого флангу, пройшов трохи уздовж лінії штрафного майданчика, оглянувшись на партнерів, які були усі «накриті», майже стоячи вирішив перевірити пильність воротаря. І недарма! Хоча удар був не надто сильним, але підступним. І воротар пізно зорієнтувався, і удар вийшов «крученим», і шкіряна куля затріпотіла у сітці! 1:0 на 8 хв. зустрічі, і можна перевести перший подих, бо ФК «Олевська» особисто я чомусь побоювався. І недарма, та про це згодом. ФК «Бердичів» не збавив оберти. На вістрі атаки виділялися згадані Креденцер та Якименко (останній на початку трохи забагато брав гру на себе, мабуть, хотів якнайшвидше себе показати), диригував і підказував у полі Шумило, а на флангах активно діяли (на правому) Подгорський, який почергово змінювався із Ярощуком, та (на лівому) Малашин, який також змінювався постійно із Коломійцем. І гості протягом ще хвилин десяти після голу змарнували дві нагоди для взяття воріт. В одному з них після багатьох передач Шумило на лінії одинадцятиметрового опинився один перед захисником, праворуч у штрафний майданчик увірвався Креденцер. Але замість віддати точну передачу, Ігор вирішив зіграти занадто тонко, спрямувавши м’яч між ногами захисника. Така передача не пройшла. Та й в інших епізодах Ігор грав красиво, але так, ніби рахунок уже 5:0. Це виглядало трохи дивно і незрозуміло. А ще Подгорський кілька разів обрізався, за що отримав "на горіхи" від Леонідовича. І це при тому, що саме ФК «Олевськ» зобов’язаний був відкривати рахунок на початку гри. Данилевич, який на той час опинився останнім захисником, проґавив ривок нападника господарів і змушений був у боротьбі, програючи забіг, порушити правила. Добре, що обійшлося тільки жовтою...
 
Перерва була на стільки малою, що фани, які вирішили нарешті підобідати за цілий день, не встигли дожувати свої бутерброди, як Креденцер після подачі зі штрафного ледь не від центральної лінії поля головою з меж воротарського майданчика спрямував м’яч у сітку. 2:0! І у перемозі фани вже не сумнівалися. Хоча й було не легко. Олевчани мали кілька дуже гарних нагод, аби навіть за такого рахунку вийти уперед. Спочатку Панасюк Тарас після удару з лінії штрафного майданчика витягнув з кута здавалося «мертвий м’яч». Потім Тарас виграв особистий бій при виході віч-на-віч. Ну, а що завадило гравцю ФК «Олевська» забити з двох метрів, коли м’яч після кількох рикошетів потрапив до нього вільного, який навіть устиг підробити собі м’яч для удару, знають, напевно, лише Боги. І тут доречним прийшовся черговий, як у славні «давні» часи, шедевр від Шумила. Від центральної лінії Ігор пройшов не менше 4 гравців і з-за меж штрафного і сильно і технічно пробив під поперечку. 3:0 ! ! ! І вогонь перемоги у виконанні S.W.S. загоряється над стадіоном! Глядачі замовкають, суддя погрожує зупинити і навіть закінчити гру, а місцеві міліціянти зриваються із насиджених місць. Та робили це останні так мляво, що після кількох хвилин спілкування і невеликого огляду залишили нас у спокої (А то б! Не представилися, не пояснили мотиви огляду, провели його без понятих і складання протоколу. Ми б їх по прокуратурам потягали б. :) ), хоча й залишилися неподалік. Зокрема, на аргумент, що у Бердичеві подібна підтримка – норма, до речі, це підтвердив і боковий суддя (!), почули у відповідь: «У нас ніхєра такого небуло…». Ну, що ж, розказуватимете ще своїм внукам. :) Після цього на полі у складі бердичівлян залишився тільки 92-ий рік + Лобанчук. Моментів хлопці, варто відзначити, створили не менше за досвідченіших партнерів. Особливо приємно, що Вакула грав повністю на команду, навіть коли, можливо, вірніше було би взяти гру або удар на себе…
 
Враження: команда виглядає сильніше за минулорічну. Поки не так за грою, як за можливостями, які, впевнений, не розкриті і на 20%. Тому сподіваємося на збереження складу і чекаємо на зіграність. МИ У ВАС ВІРИМО!
Н Е     С П О Д О Б А Л О С Я, що жоден, крім Худинця, гравців при заміні не віддячив фанам за підтримку. І якби не Роман Бальчос, який вибіг на поле і завернув гравців, то команда забула би віддячити S.W.S. і після гри. А ще не так давно усі ці хлопці дякували нам не тільки статистичними двома оплесками над головою, а особисто зі словами «спасіба пацани» і потиском рук… Прикро. Не хотілося би повторення історії. Ми це вже проходили… І що це? «Зірочка»? Чи 4 чоловік, які подолали 460 км із 4 пересадками для Вас уже не кількість? Нє салідна? Подавай 20, 30 чи, можливо, 100?..
 
Криця, Бердичів – Коростень – Олевськ – «варшавка» - Коростень – Житомир – Бердичів
 
Читати також:
 
Світлини з виїзду:
 
Відео:
Категорія: 2010 | Переглядів: 1701 | Додав: Криця | Теги: Малашин, ФК Бердичів, Джон, Віталік, Кубок, Креденцер, ФК Олевськ, Бальчос, Шумило, Руля | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 9
9 VeLL  
0
СУПЕР

8 Криця  
0
А зараз бачиш? smile

7 VeLL  
0
Криця, ти забув про відео чи я його не знахожу? wacko

6 Криця  
0
Після жорстких суперечок із очевидцями зустрічі кількість присутніх на ній глядачів зменшено із 150 до 135. smile

5 Криця  
0
oks, ну, може пощастить колись із виїздом і до Сарн. Тоді гайда з нами за провідника. wink А взагалі було враження, ніби показують якийсь заповідник по телевізору. smile Справді, неповторні краєвиди. А природу я люблю.
VeLL, ну, тоді у Вас підростає юний шпигун. smile

4 oks  
0
Стосовно очей, це до мене? Я щось незрозумів.
Готель зараз може і євростандарт, але у 2001р., можна сказати, він був на зразок общаги.

3 VeLL  
0
до речі
готель у Олевську дуже і дуже)
у приміщенні не були, а зовні - євростандарт: вікна пластикові, кондиціонери...

2 VeLL  
0
Дивлюся фото з Макимом
називає твоє ім'я
так що очі не головне)))))

1 oks  
0
Дорога залізницею від Коростеня до Олевська дійсно екзотична. Та й не тільки до Олевська, а й до Сарн. Самому дуже подобається цей маршрут. А в Олевську, дев"ять років тому, мені навіть довелося пожити у місцевому готелі. biggrin

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]